подужання
ПОДУЖАННЯ1, я, с. Дія за знач. подужати, подужувати 1. Весна.. буде трудна, і треба набиратися духу на її подужання (Ю. Янов., Мир, 1956, 293).
ПОДУЖАННЯ2, я, с. , діал. Одужання. Подужання було певне, а Мендель надзвичайно тішився і невичерпаний був у гарних словах і бажаннях для лікаря (Кобр., Вибр., 1954, 95).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подужання | подужання |
Родовий | подужання | подужань |
Давальний | подужанню | подужанням |
Знахідний | подужання | подужання |
Орудний | подужанням | подужаннями |
Місцевий | на/у подужанні | на/у подужаннях |
Кличний | подужання | подужання |