поганка
ПОГАНКА, и, ж. 1. розм. Жін. до поганець 1. - Краще я в тюрмі зогнию, на Сибір піду, ніж такій, поганці, три тисячі дам (Мирний, III, 1954, 167).
2. заст. Жін. до поганин 1. [Годвінсон:] Се, кажеш, не така бридка мета? Зробить кумир з поганки, ледащиці - се ж гірший гріх! (Л. Укр., III, 1952, 75).
3. Негарна, некрасива дівчина або жінка. - Дивно мені тілько, - де така поганка набігала [дитину]? (Мирний, І, 1954, 68).
4. Народна назва неїстівних шапинкових грибів. Мірошниченко вийшов на узлісся, збиваючи носком чобота відьмине коло тонконогих грибів. До недавнього часу він думав, що ці гриби - поганки (Стельмах, II, 1962, 144).
^ Бліда поганка (Amanita phalloides ) - отруйний гриб. - Я сьогодні вранці знайшов блідих поганок - небезпечний гриб (Донч., IV, 1957, 113).
5. розм. Те саме, що лихоманка 1. Старшина доповів їй, що всі приписи медицини виконано, він сподівається, що до початку наступу поганка щезне і старший лейтенант зможе повести в бій людей (Ю. Янов., II, 1954, 10).
6. розм. Річ, предмет, що викликає чиєсь невдоволення. [Шевцов:] Та де ж це вона, поганка, хустка ця, поділася? (Гр., II, 1963, 502).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поганка | поганки |
Родовий | поганки | поганок |
Давальний | поганці | поганкам |
Знахідний | поганку | поганки, поганок |
Орудний | поганкою | поганками |
Місцевий | на/у поганці | на/у поганках |
Кличний | поганко | поганки |