побагровілий
ПОБАГРОВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до побагровіти. Побагровіле від морозу обличчя; // у знач. прикм. Побагровілий ніс.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | побагровілий | побагровіла | побагровіле | побагровілі |
Родовий | побагровілого | побагровілої | побагровілого | побагровілих |
Давальний | побагровілому | побагровілій | побагровілому | побагровілим |
Знахідний | побагровілий, побагровілого | побагровілу | побагровіле | побагровілі, побагровілих |
Орудний | побагровілим | побагровілою | побагровілим | побагровілими |
Місцевий | на/у побагровілому, побагровілім | на/у побагровілій | на/у побагровілому, побагровілім | на/у побагровілих |