нижче
НИЖЧЕ, присл. 1. Вищ. ст. до низько. Літаки спустилися нижче - в повітрі завили бомби (Ткач, Крута хвиля, 1954, 56); Червоними загравами, запалали ліси, а нижче жевріли, тліли кущі ялівнику (Чорн., Визвол. земля, 1959, 50); - Чоловік.. добрим словом згадає... - А тепло ж буде від того доброго слова?.. - Тепло! - вже грізно одрубав Чіпка, а далі, нижче спускаючи голос, каже: - Я знаю, що моя праця не пропаде марно (Мирний, І, 1949, 280).
2. у знач. прийм., з род. в., часом у спол. з прийм. від (од). Уживається при назві тієї верхньої межі, за яку не виходить дія висловленого в реченні. Нижче од ставка Роставиця знов повилася між зеленими левадами та вербами (Н.-Лев., II, 1956, 168); За сей місяць, що я тут пробуваю, термометр ніколи не показував нижче + 10°, навіть уночі (Коцюб., III, 1956, 414); Іде [сніговик], ступає неквапливо, і довга-довга борода, як білий сніг, блискучо-сива, аж нижче пояса спада (Забіла, У.. світ, 1960, 27).
3. Ближче до гирла ріки. Тече, шумить Дніпро славний, Дорога весела: Луги, піски, ліси, гори, Городи і села. Городище стоїть вище, а Власівка нижче (Гл., Вибр., 1957, 242); Нижче по Дунаю, на південь від Будапешта, сапери протягом одної ночі навели переправу (Гончар, III, 1959, 225).
4. Далі, у наступному місці (розповіді, тексту і т. ін.). Стрункий той міст переїздив я тихо з товаришами. Враз один із них, Підвівши руку, показав мені Таблицю й напис: Спорудили міст з наказу Конєва бійці радянські. А нижче - місяця число і рік (Рильський, III, 1961, 7).
@ Нижче своєї гідності - про те, що принижує чиюсь гідність. Вона вважала нижче своєї гідності хоч слово кинути цьому незграбному бороданеві (Стельмах, І, 1962, 621).
НИЖЧЕ... Перша частина складних слів, що відповідає слову нижче у 4 знач., напр.: нижчевикладений, нижчезазначений, нижчезгаданий, нижченаведений, нижченазваний, нижчеперелічений, нижчепідписаний, нижчеподаний, нижческазаний і т. ін.
нижчий
НИЖЧИЙ, а, е. 1. Вищ. ст. до низький 1, 2, 5, 7. А хата стала ще нижча (Н.-Лев., II, 1956, 257); Він був наполовину нижчий від Дениса, сухорлявий, вузькоплечий, але незвичайно жилавий і витривалий (Тют., Вир, 1964, 243); Вечоріло вже, ще нижчим стало осіннє небо над Перекопом, коли парламентери під звуки сурм рушили кожен до своїх військ (Гончар, II, 1959, 405); - Голубе, - вже густішим басом протяг артист, - ого, нівроку, у вас, здається, октава! - Октава, - одповів я йому ще нижчим голосом (Ю. Янов., І, 1958, 258).
2. Початковий (про школу, освіту). Почав я писати - віршем і прозою - дуже вчасно, ще в нижчій гімназії (Фр., І, 1955, 13); Латинський шрифт тепер уже вільно читали навіть бійці з нижчою освітою (Гончар, III, 1959, 248).
3. Найпростіший щодо ступеня розвитку, будови тіла. Водорості належать до групи нижчих рослин (Наука.., 1, 1960, 24).
4. Який не належить до панівних, привілейованих верств суспільства (про класове суспільство). Його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого, егоїстичного боярства..- з нижчим, біднішим класом народу, який обстоює і боронить громадські інтереси (Коцюб., III, 1956, 39).
5. Який залежить від кого-небудь, підпорядковується комусь. Керівним принципом організаційної будови партії є демократичний централізм, який означає:
.. безумовну обов'язковість рішень вищих органів для нижчих (Статут КПРС, 1961, 11); // Молодший званням, посадою; підлеглий. Федот сердито кинув косу, напустив на себе ту командирську суворість, яка була властива йому на службі, коли він звертався до нижчих чинів (Тют., Вир, 1964, 236).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нижчий | нижча | нижче | нижчі |
Родовий | нижчого | нижчої | нижчого | нижчих |
Давальний | нижчому | нижчій | нижчому | нижчим |
Знахідний | нижчий, нижчого | нижчу | нижче | нижчі, нижчих |
Орудний | нижчим | нижчою | нижчим | нижчими |
Місцевий | на/у нижчому, нижчім | на/у нижчій | на/у нижчому, нижчім | на/у нижчих |