зсідати
ЗСІДАТИ, аю, аєш, недок., ЗСІСТИ, зсяду, зсядеш, док. Сходити, злазити на землю (з коня, воза і т. ін.). З чужого коника і в грязі зсідають (Номис, 1864, № 9691); Діти повилазили ще вище на пліт та придивлялися, як молода зсідає з воза, як іде до хати (Кобр., Вибр., 1954, 152); - Зсядьте з коня, панно Маню! Вертати верхом ви нині не зможете більше (Коб., III, 1956, 84).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зсідаю | зсідаємо |
2 особа | зсідаєш | зсідаєте |
3 особа | зсідає | зсідають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зсідатиму | зсідатимемо |
2 особа | зсідатимеш | зсідатимете |
3 особа | зсідатиме | зсідатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зсідав | зсідали |
Жіночий рід | зсідала | |
Середній рід | зсідало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зсідаймо | |
2 особа | зсідай | зсідайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зсідаючи | |
Минулий час | зсідавши |