змордувати
ЗМОРДУВАТИ, ую, уєш, перех. Док. до мордувати. - Ху-ху!.. - сказав Семен, здіймаючи шапку та витираючи впрілого лоба. Його гірше змордували «дурні думки», ніж орання (Коцюб., І, 1955, 111); Наприкінці м'ясниць одужала Катря. Трудно було одужувати: змучила недуга.., до того ж журба змордувала: все за Юхимом побивалася (Головко, IІ, 1957, 366).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змордую | змордуємо |
2 особа | змордуєш | змордуєте |
3 особа | змордує | змордують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змордував | змордували |
Жіночий рід | змордувала | |
Середній рід | змордувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змордуймо | |
2 особа | змордуй | змордуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | змордувавши |