звироднілий
ЗВИРОДНІЛИЙ, а, е. 1. Який погіршився в своїй природі, втратив цінні властивості, якості попередніх поколінь. Крізь тупу самовдоволеність цієї есесівської родини, крізь звироднілі риси їх облич, проступала холодна жорстокість певних своєї правоти моральних дегенератів (Коз., Гарячі руки, 1960, 66).
2. перен. Який занепав, втративши попередній характер, зміст. В повісті ["Основи суспільності» І. Франка] показано звиродніле життя графської родини з її цинізмом, брехливістю, моральним здичавінням (Іст. укр. літ., І, 1954, 549); Радянська література допомагає всім чесним людям світу в їх боротьбі проти реакційної ідеології і моралі, проти звироднілої буржуазної літератури з її проповіддю ненависті до людини (Укр. літ., 10, 1957, 239).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | звироднілий | звиродніла | звиродніле | звироднілі |
Родовий | звироднілого | звироднілої | звироднілого | звироднілих |
Давальний | звироднілому | звироднілій | звироднілому | звироднілим |
Знахідний | звироднілий, звироднілого | звироднілу | звиродніле | звироднілі, звироднілих |
Орудний | звироднілим | звироднілою | звироднілим | звироднілими |
Місцевий | на/у звироднілому, звироднілім | на/у звироднілій | на/у звироднілому, звироднілім | на/у звироднілих |