затуркувати
ЗАТУРКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТУРКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Заморочувати чимось кого-небудь, доводячи до отупіння. - Помовч,- суворо наказав йому Сашко.- Твою маму хтось затуркує, а путнього вона нічого не знає (Юхвід, Оля, 1959, 81); - Початківець, якщо він здібний, перш за все повинен бути впевненим у собі... -відповів Олесь Васильович. -Інакше його затуркають (Донч., VI, 1957,631); Панна ж почала з того, що засліпила, затуркала, задурила, причарувала мою дружину (Л. Янов., І, 1959, 444).
@ Затуркувати (затуркати) голову кому - позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити, розуміти щось. Мати жахалася, докоряла хтозна-кого: син з дороги натомився, набродився, виголодався, а вони йому голову затуркали! (Горд., II, 1959, 188).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затуркую | затуркуємо |
2 особа | затуркуєш | затуркуєте |
3 особа | затуркує | затуркують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затуркуватиму | затуркуватимемо |
2 особа | затуркуватимеш | затуркуватимете |
3 особа | затуркуватиме | затуркуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затуркував | затуркували |
Жіночий рід | затуркувала | |
Середній рід | затуркувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затуркуймо | |
2 особа | затуркуй | затуркуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | затуркуючи | |
Минулий час | затуркувавши |