запрошувати
ЗАПРОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРОСИТИ, ошу, осиш, док., перех 1. Просити прибути куди-небудь, до когось з певною метою (на якесь торжество, зібрання і т.ін.). А на селі весілля ладяться та ладяться; приходять до нас, запрошують (Вовчок, І, 1955, 206); Дуже він запрошує мене листами до Праги, та я таки, певне, не буду (Л. Укр., V, 1956, 417); // Просити зайти, увійти куди-небудь. Жінка низько вклонилась гостеві і теплим голосом запросила в хату (Коп., Вибр., 1953, 446).
2. перев. з інфін. Пропонувати кому-небудь зробити щось, взяти участь у чомусь. Почали музики грати - цар став запрошувати в танець (Укр.. казки, 1951, 175); Місцями вивішували на списах свитки і запрошували прибулих козаків поснідати (Стор., І, 1957, 398); Я вже запросив обох їх дати щось до збірника в честь Франка (Коцюб., III, 1956, 407); Київська археографічна комісія запросила Тараса на посаду художника (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 340).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запрошую | запрошуємо |
2 особа | запрошуєш | запрошуєте |
3 особа | запрошує | запрошують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запрошуватиму | запрошуватимемо |
2 особа | запрошуватимеш | запрошуватимете |
3 особа | запрошуватиме | запрошуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запрошував | запрошували |
Жіночий рід | запрошувала | |
Середній рід | запрошувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запрошуймо | |
2 особа | запрошуй | запрошуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запрошуючи | |
Минулий час | запрошувавши |