запропаститися
ЗАПРОПАСТИТИСЯ, ащуся, астишся, док., розм. 1. Десь подітися, зникнути невідомо куди. [Любов:] Не йде у мене тепер малювання. Стратила снагу. Не знаю, десь і фарби запропастились (Л. Укр., II, 1951, 68); Кавун лежав у торбі. Почали шукати ножика. Де ж він запропастився? (Руд., Вітер... 1958, 344); [Кряж:] Де ж той Петро запропастився?.. Наче позмовлялися всі (Зар., Антеї, 1962, 206).
2. Загинути даремно, без користі. Та певна свідомість, що.. тут безпосередньо біля мене так нагло запропастилося молоде людське життя, шпигнула мене в саме серце (Фр., IV, 1950, 389); - Шкода талану, шкода таких незвичайних здібностей; усе те запропаститься, треба тому якось зарадити, - говорив один з учителів (Ков., Світ... 1960, 63).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запропащуся | запропастимося |
2 особа | запропастишся | запропаститеся |
3 особа | запропаститься | запропастяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запропастився | запропастилися |
Жіночий рід | запропастилася | |
Середній рід | запропастилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запропастімося | |
2 особа | запропастися | запропастіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запропастившись |