заваготіти
ЗАВАГОТІТИ, заваготію, заваготієш і діал. завагочу, заваготиш, док., заст. 1. Стати важчим, поважчати. Жита забагатіли (Тич., III, 1947, 40).
2. Завагітніти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заваготію | заваготіємо |
2 особа | заваготієш | заваготієте |
3 особа | заваготіє | заваготіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заваготів | заваготіли |
Жіночий рід | заваготіла | |
Середній рід | заваготіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заваготіймо | |
2 особа | заваготій | заваготійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заваготівши |