заборсаний
ЗАБОРСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заборсати. У хату вскочила жінка - не жінка, дівка - не дівка: голова не покрита, як у дівки, а коси заборсані в мичку (Мирний, І, 1949, 247); * Образно. О друже дальній мій, людино на землі, В житті заборсана, мов у густих тенетах! (Рильський, Поеми, 1957, 222).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заборсаний | заборсана | заборсане | заборсані |
Родовий | заборсаного | заборсаної | заборсаного | заборсаних |
Давальний | заборсаному | заборсаній | заборсаному | заборсаним |
Знахідний | заборсаний, заборсаного | заборсану | заборсане | заборсані, заборсаних |
Орудний | заборсаним | заборсаною | заборсаним | заборсаними |
Місцевий | на/у заборсаному, заборсанім | на/у заборсаній | на/у заборсаному, заборсанім | на/у заборсаних |