драповий
ДРАПОВИЙ, а, е. Прикм. до драп; // Зробл. з драпу. Між чорними сіртуками сіріли драпові тонкі свитки, червоніли мережки вишиваних сорочок (Н.-Лев., І, 1956, 624); Поїзд прийде о дев'ятій.. Прикмети [підпільника]: драпове пальто, великі окуляри (Кач., II, 1958, 62); * Образно. Дівчата щиро сміялися, і сержант зненацька впіймав себе на тому, що сам він теж мимоволі посміхається комусь у драпову спину (Гончар, Новели, 1954, 153).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | драповий | драпова | драпове | драпові |
Родовий | драпового | драпової | драпового | драпових |
Давальний | драповому | драповій | драповому | драповим |
Знахідний | драповий, драпового | драпову | драпове | драпові, драпових |
Орудний | драповим | драповою | драповим | драповими |
Місцевий | на/у драповому, драповім | на/у драповій | на/у драповому, драповім | на/у драпових |