додбати
ДОДБАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. Доповнити що-небудь; збільшити, примножити. Ніхто його [світу] не додбає і не розруйнує... (Шевч., І, 1951, 242); Жив колись-то багатий-пребагатий чоловік на ймення Ландольфо Руффоло. Та йому не досить було того багатства, і він, хотівши ще удвоє стільки додбати, за малим богом життя свого не занапастив (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 105).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | додбаю | додбаємо |
2 особа | додбаєш | додбаєте |
3 особа | додбає | додбають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | додбав | додбали |
Жіночий рід | додбала | |
Середній рід | додбало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | додбаймо | |
2 особа | додбай | додбайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | додбавши |