батечко
БАТЕЧКО, а, ч. 1. Пестл. до батько 1. Як ось Анхиз йому приснився. Із пекла батечко явився І синові таке сказав (Котл., І, 1952, 108); - В хаті темно, нема дома Або вже ліг спати Мій батечко одинокий (Шевч., І, 1951, 367).
2. тільки в кличній формі, розм. Уживається як ввічливо опортаппя до співбесідника. - Батечку... Не знаю, як вас і величати! (Кв.-Осн., II, 1956,286).
[Ох (ой)] батечку [мій]!; Батечки [мої]! - уживається як вигук, що передає здивування, захоплення, переляк. Прийшла Маруся додому; батечку! весела, моторна (Кв.-Осн., II, 1956, 49); Зирк - горить! І, батечку! Як обхопило - Усе до цурочки згоріло (Гл., Вибр., 1957, 64); - Нуте, я на вас хоч подивлюся. Батечку мій! а убір який!.. (Мирний, V, 1955, 142).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | батечко | батечки |
Родовий | батечка | батечків |
Давальний | батечкові, батечку | батечкам |
Знахідний | батечка | батечків |
Орудний | батечком | батечками |
Місцевий | на/у батечку, батечкові | на/у батечках |
Кличний | батечку | батечки |