асиміляція
АСИМІЛЯЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. асимілювати 1 і стан за знач. асимілюватися 1; уподібнення; протилежне дисиміляція. Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу, яку здійснював цісарський уряд і польська шляхта (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 15).
2. біол. Процес засвоєння рослинним чи тваринним організмом зовнішніх щодо нього речовин. Обмін речовин являє собою єдність двох процесів - асиміляції і дисиміляції, тобто засвоєння речовин, які надходять до організму, і розкладу складної речовини тіла на простіші (Осн. дарв., 1956, 79).
3. лінгв. Уподібнення одних звуків іншим. Асиміляція (уподібнювання) приголосних в українській [мові].. напрямом своїм здебільшого є регресивною (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 201).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | асиміляція | асиміляції |
Родовий | асиміляції | асиміляцій |
Давальний | асиміляції | асиміляціям |
Знахідний | асиміляцію | асиміляції |
Орудний | асиміляцією | асиміляціями |
Місцевий | на/у асиміляції | на/у асиміляціях |
Кличний | асиміляціє | асиміляції |