антагоністичний
АНТАГОНІСТИЧНИЙ, а, е. Пройнятий антагонізмом; непримиренно ворожий. Він [народник] не розрізняє двох антагоністичних класів, феодалів і буржуазії.. (Ленін, 1, 1948, 325); Письменник-реаліст [Панас Мирний] розкривав антагоністичні взаємини селянської бідноти з поміщиками (Укр. літ., 9, 1957, 37); // Пов'язаний з боротьбою між тваринами, рослинами, мікроорганізмами. Вивченню антагоністичних взаємовідношень між мікроорганізмами і питанню використання антагонізму у боротьбі з хворобами рослин.. присвячена велика кількість праць (Мікр. ж., XXII, 4, 1960, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | антагоністичний | антагоністична | антагоністичне | антагоністичні |
Родовий | антагоністичного | антагоністичної | антагоністичного | антагоністичних |
Давальний | антагоністичному | антагоністичній | антагоністичному | антагоністичним |
Знахідний | антагоністичний, антагоністичного | антагоністичну | антагоністичне | антагоністичні, антагоністичних |
Орудний | антагоністичним | антагоністичною | антагоністичним | антагоністичними |
Місцевий | на/у антагоністичному, антагоністичнім | на/у антагоністичній | на/у антагоністичному, антагоністичнім | на/у антагоністичних |