антиестрогени
АНТИЕСТРОГЕНИ, -ів, мн. Речовини, які пригнічують біосинтез, секрецію, транспорт або послаблюють дію естрогенів; призначаються жінкам як засіб, що стимулює овуляцію при ановуляторній дисфункції яєчників і пов'язаною з нею безплідністю, дисфункціональних маткових кровотечах, аменореї та інших видах патологій, пов'язаних з ендокринними розладами овуляції; чоловікам – при андрогенній недостатності, олігоспермії, для діагностики розладів гонадотропної функції гіпофіза; антиестрогени протипоказані при вагітності, злоякісних і доброякісних пухлинах, органічних ураженнях центральної нервової системи, захворюваннях печінки, кровотечах у жінок, не пов'язаних з порушенням овуляції, схильності до тромбоутворення, в амбулаторних умовах – особам, робота яких вимагає швидкої психічної і фізичної реакції; побічні дії проявляються у жінок гіперстимуляцією яєчників (болі в нижній частині живота, метеоризм, менорагії, збільшення розмірів яєчників, нудота, блювота, запаморочення, алергійні дерматози, порушення зору та ін.); у чоловіків може виникнути хворобливість в області яєчок.