інвайронмент
ІНВАЙРОНМЕНТ, -у, ч. Вид мистецтва, який займає проміжне положення між скульптурою та архітектурою малих форм; його пластичні образи, розраховані на театралізовану співучасть глядачів; іноді навіть (як у багатьох хепенінгах) активно видозмінюють їхню конструкцію; можуть бути представлені публіці у вигляді особливих сценічних просторів з фігурами типу манекенів; мистецтво інвайронменту остаточно відокремилося в ранньому авангарді, набувши широкого поширення в другій половині 20-го ст. // Аранжування навколишнього простору за допомогою алогічного сполучення штучних і природних елементів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інвайронмент | інвайронменти |
Родовий | інвайронменту | інвайронментів |
Давальний | інвайронментові, інвайронменту | інвайронментам |
Знахідний | інвайронмент | інвайронменти |
Орудний | інвайронментом | інвайронментами |
Місцевий | на/у інвайронменті | на/у інвайронментах |
Кличний | інвайронменте | інвайронменти |