яровий
ЯРОВИЙ, а, е. 1. Який проводиться весною, весняний (про польові роботи); // Який буває навесні. Я стояти буду надворі, Обличчя вмию яровим дощем (Павл., Бистрина, 1959, 231).
2. Те саме, що ярий1 1. Ярового хліба було чимало (Барв., Опов.., 1902, 148); Ярові хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима (Коп., Як вони.., 1948, 21); Сон змикає вічі. Ляжмо, хлопці, в поріст яровий (Мал., Запов. джерело, 1959,76); //Засіяний весною, признач. для такого посіву.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | яровий | ярова | ярове | ярові |
Родовий | ярового | ярової | ярового | ярових |
Давальний | яровому | яровій | яровому | яровим |
Знахідний | яровий, ярового | ярову | ярове | ярові, ярових |
Орудний | яровим | яровою | яровим | яровими |
Місцевий | на/у яровому, яровім | на/у яровій | на/у яровому, яровім | на/у ярових |