цадик
ЦАДИК, -а, ч., рел. "Праведний" хасид; духовний провідник групи релігійних євреїв – прибічників хасидського напряму іудаїзму, який становить для своєї громади взірець побожності та праведної поведінки, джерело порад та етично-релігійних настанов у повсякденному житті; посередник між Богом і віруючими, молитви якого начебто чудотворні, а поради виконуються беззастережно; звання цадика – спадкове.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цадик | цадики |
Родовий | цадика | цадиків |
Давальний | цадикові, цадику | цадикам |
Знахідний | цадика | цадиків |
Орудний | цадиком | цадиками |
Місцевий | на/у цадику, цадикові | на/у цадиках |
Кличний | цадику | цадики |