фанатизм
ФАНАТИЗМ, у, ч . 1. Сліпа, пристрасна відданість своїй вірі й нетерпимість до інших вірувань, до іновірців. Ненавидів [Суліман] бідноту свого народу за релігійний фанатизм, який засліплював очі на дійсні причини його мізерного існування, за сліпу, глупу віру в місію «вибраного» народу (Вільде, Сестри.., 1958, 358); Для підтримання фанатизму у віруючих адвентистські проповідники час від часу проголошують «день пришестя Христа» (Наука.., 1, 1958, 43).
2. перен. Безрозсудна одержимість якимись ідеями, поглядами, поєднана з нетерпимістю до будь-яких інших ідей, поглядів. Сліпа любов, як і сліпа віра, родить фанатизм і нетолеранцію [нетерпимість] (Фр., XIII, 1954, 279); Блискучість ідеї, а то навіть форми, могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Хотк., І, 1966, 144).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фанатизм | фанатизми |
Родовий | фанатизму | фанатизмів |
Давальний | фанатизмові, фанатизму | фанатизмам |
Знахідний | фанатизм | фанатизми |
Орудний | фанатизмом | фанатизмами |
Місцевий | на/у фанатизмі | на/у фанатизмах |
Кличний | фанатизме | фанатизми |