урозумляти
УРОЗУМЛЯТИ (ВРОЗУМЛЯТИ), яю, яєш, недок., УРОЗУМИТИ (ВРОЗУМИТИ), млю, иш; мн. урозумлять; док., перех. Переконувати в чому-небудь, наставляти, доводячи до потрібного розуміння чогось, до певного знання. Надія Марківна врозумляла дочку: - ..Ще рано ходити в літньому, вдягай тепле пальто (Горд., Буян, 1938, 74); Дорогою Когут думає про млинок. Слава богу, допоміг він врозумити Ратушняка. Продав-таки він млинок недорого (Цюпа, Назустріч.., 1958, 77).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | урозумляю | урозумляємо |
2 особа | урозумляєш | урозумляєте |
3 особа | урозумляє | урозумляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | урозумлятиму | урозумлятимемо |
2 особа | урозумлятимеш | урозумлятимете |
3 особа | урозумлятиме | урозумлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | урозумляв | урозумляли |
Жіночий рід | урозумляла | |
Середній рід | урозумляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | урозумляймо | |
2 особа | урозумляй | урозумляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | урозумляючи | |
Минулий час | урозумлявши |