температурити
ТЕМПЕРАТУРИТИ, рю, риш, недок., розм. Мати підвищену температуру тіла (про людину). На станції Фастів Щорс зовсім зліг. Він температурив, кашляв (Скл., Легенд. начдив, 1957, 63); Перед тим, як самому лягти, батько обходить свої чада,.. мацає малі голівки, чи не надто гарячі, чи не температурить котре (Гжицький, У світ.., 1960, 83); // безос. - Що з вами? - Не знаю, Шуро, щось так ... розумієте... - Температурить? - Здається, температурить (Гончар, III, 1959, 195).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | температурю | температуримо |
2 особа | температуриш | температурите |
3 особа | температурить | температурять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | температуритиму | температуритимемо |
2 особа | температуритимеш | температуритимете |
3 особа | температуритиме | температуритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | температурив | температурили |
Жіночий рід | температурила | |
Середній рід | температурило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | температурімо | |
2 особа | температури | температуріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | температурячи | |
Минулий час | температуривши |