стурбуватися
СТУРБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Відчути неспокій, тривогу; занепокоїтися, схвилюватися. Кайдашиха догадалась, до чого воно йдеться, і трохи стурбувалась.. Вона боялась, щоб Мотря часом не випряла всього прядива (Н.-Лев., II, 1956, 296); Порицька так стурбувалась, аж обличчя плямистою краскою вкрилось (Л. Укр., III, 1952, 748); Всі вони дуже стурбувались, почувши, що Ант два дні тому пішов до лісу й не повернувся (Скл., Святослав, 1959, 16).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стурбуюся | стурбуємося |
2 особа | стурбуєшся | стурбуєтеся |
3 особа | стурбується | стурбуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стурбувався | стурбувалися |
Жіночий рід | стурбувалася | |
Середній рід | стурбувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стурбуймося | |
2 особа | стурбуйся | стурбуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | стурбувавшись |