співаночка
СПІВАНОЧКА, и, ж. Пестл. до співанка. Гей, плину я по Дунаю і так сі [собі] думаю: Нема кращих співаночок, як у нашім краю! (Коломийки, 1969, 91); Не виводять [дівчата] співаночок на весь двір (Фр., X, 1954, 15); - Коли ж це ви встигли такі гарні співаночки скласти? (Жур., Опов., 1956, 185); Я свої співаночки В Москву посилаю (Криж., Калин. міст, 1940, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співаночка | співаночки |
Родовий | співаночки | співаночок |
Давальний | співаночці | співаночкам |
Знахідний | співаночку | співаночки |
Орудний | співаночкою | співаночками |
Місцевий | на/у співаночці | на/у співаночках |
Кличний | співаночко | співаночки |