скручувальник
СКРУЧУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який працює на скручуванні дроту і т. ін. За післявоєнні роки тут [на заводі] підготовили.. вдвоє більше скручувальників (Рад. Укр., 17.IV 1954, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скручувальник | скручувальники |
Родовий | скручувальника | скручувальників |
Давальний | скручувальникові, скручувальнику | скручувальникам |
Знахідний | скручувальника | скручувальників |
Орудний | скручувальником | скручувальниками |
Місцевий | на/у скручувальнику, скручувальникові | на/у скручувальниках |
Кличний | скручувальнику | скручувальники |