скроєний
СКРОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скроїти. Гарна собою, бистроока молодиця, одягнена в міське, скроєне по її міцному тілові вбрання, підняла від стола голову і привітно посміхнулася (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 64); * Образно. Чорноус скроєний з добрячого матеріалу! Розумний, ініціативний, завзятий - усе в нього горить (Минко, Ясні зорі, 1951, 146).
@ [Всі] на один копил скроєні див. копил; [Всі] на одну колодку скроєні див. колодка; Гарно (міцно і т. ін. ) скроєний - який має гарну (міцну і т. ін.) будову (про людину, її фігуру). Захар Давидовач довго дивився вслід гарно скроєній, міцній, повній певності в своїй силі постаті Горілого (Десняк, Десну.., 1949, 237).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | скроєний | скроєна | скроєне | скроєні |
Родовий | скроєного | скроєної | скроєного | скроєних |
Давальний | скроєному | скроєній | скроєному | скроєним |
Знахідний | скроєний, скроєного | скроєну | скроєне | скроєні, скроєних |
Орудний | скроєним | скроєною | скроєним | скроєними |
Місцевий | на/у скроєному, скроєнім | на/у скроєній | на/у скроєному, скроєнім | на/у скроєних |