скрипнути
СКРИПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до скрипіти 1. Ледве чутно скрипнули двері (Фр., VIII, 1952, 267); Десь скрипнув журавель, брязнуло цеберко (Цюпа, Назустріч.., 1958, 66); Скрипнули колеса вагонів, і поїзд легенько почав відходити (Трубл., Мандр., 1938, 22); Скрипнули розхитані парти (Гончар, Земля.., 1947, 136); Дорош скрипнув ліжком, тихо засміявся (Тют., Вир, 1964, 166); Скрипнувши чобітьми, легко пройшовсь [Дмитро] по хаті (Стельмах, II, 1962, 328).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрипну | скрипнемо |
2 особа | скрипнеш | скрипнете |
3 особа | скрипне | скрипнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скрипнув | скрипнули |
Жіночий рід | скрипнула | |
Середній рід | скрипнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрипнімо | |
2 особа | скрипни | скрипніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скрипнувши |