синьо
СИНЬО. Присл. до синій. Діставши задніми ногами дна бочки, став собі [Лис Микита] так, що все його тіло було затоплене в фарбі, а тілько морда, також синьо помальована, трошечки вистарчала [виглядала] з неї (Фр., IV, 1950, 92); Хвилює на сонці нива, та божа постіль, льон процвітає синьо, сказав би - небо задавилось в озерце (Коцюб., II, 1955, 43); Звів [Андрій] очі на Тетяну, ізнову синьо зацвіли вони у його (Вас., II, 1959, 83); Холоднувата далечінь ще синьо імлилася, але все навколо вже прозорішало, окреслювалось, набирало природних довершених форм (Гончар, III, 1959, 434); * Образно. Простори синьо крає електрички дальній крик (Сос., Щастя.., 1962, 131); // у знач. присудк. сл. Хатина.. у розквітлому городі як у віночку ховається. І зелено, й черевно, і голубо, й біло, й синьо, й рожево коло тої хатки... (Вовчок, І, 1955, 11); Добродушний грім Спросоння заревів,- але над нами Ще ясно й синьо (Рильський, II, 1960, 149); Сніг скрипить - на весь широкий світ! Синьо так! (Тич., II, 1957, 47); В кімнаті Івана Руденка.. синьо і сизо від тютюнового диму (Стельмах, II, 1962, 140); * Образно. На душі, як од світань, тихо, синьо, чисто... (Сос., Щастя.., 1962, 85).
@ Синьо під очима - те саме, ще Синці під очима (див. синець1). Якась незлагода вдома, бо під очима у Ліни аж синьо - наче плакала вночі (Гончар, Тронка, 1963, 28).
СИНЬО... Перша частина складних слів, що відповідає слову синій, напр.: синьовидий, синьоводий, синьогрудий, синьожилий, синьоперий і т. ін.