свіжіти
СВІЖІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.); // безос. Холоднішати (про погоду). Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець (Вовчок, І, 1955, 317).
2. Набувати кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін.); набиратися сил, бадьорості; здоровшати. Трясли [розвідники] на себе густе, листате гілля, оббризкуючись рясною росою, свіжіючи на виду, борюкаючись і жируючи під своїм крислатим зеленим душем (Гончар, III, 1959, 436).
3. Ставати яскравішим, густішим (про колір, забарвлення і т. ін.). Од вітрів свіжіють небосхили (Дмит., Вірші.., 1949, 11).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | свіжію | свіжіємо |
2 особа | свіжієш | свіжієте |
3 особа | свіжіє | свіжіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | свіжітиму | свіжітимемо |
2 особа | свіжітимеш | свіжітимете |
3 особа | свіжітиме | свіжітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | свіжів | свіжіли |
Жіночий рід | свіжіла | |
Середній рід | свіжіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | свіжіймо | |
2 особа | свіжій | свіжійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | свіжіючи | |
Минулий час | свіжівши |