розмазаний
РОЗМАЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розмазати. Отава глянув на підпис. Чорні, хапливо розмазані літери: Тая Зикова (Загреб., Диво, 1968, 291).
2. у знач. прикм. Позбавлений чітких обрисів; розпливчастий. Прозорі розмазані хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводді (Н.-Лев., VII, 1966, 285).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розмазаний | розмазана | розмазане | розмазані |
Родовий | розмазаного | розмазаної | розмазаного | розмазаних |
Давальний | розмазаному | розмазаній | розмазаному | розмазаним |
Знахідний | розмазаний, розмазаного | розмазану | розмазане | розмазані, розмазаних |
Орудний | розмазаним | розмазаною | розмазаним | розмазаними |
Місцевий | на/у розмазаному, розмазанім | на/у розмазаній | на/у розмазаному, розмазанім | на/у розмазаних |