регімент
РЕГІМЕНТ, у, ч ., заст., рідко. Полк найманого війська. - Я нічого не кажу. Що я знаю. Ми ж були кожний при іншім регіменті. Я при артилерії, він при піхоті (Коб., III, 1956, 496); - В Коломиї наші зненацька скочили гітлерівцям на голову, а в Делятині загорнули в сак цілий-цілісінький мадярський регімент з офіцерами і жандармами... (Козл., Весн. шум, 1952, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | регімент | регіменти |
Родовий | регіменту | регіментів |
Давальний | регіментові, регіменту | регіментам |
Знахідний | регімент | регіменти |
Орудний | регіментом | регіментами |
Місцевий | на/у регіменті | на/у регіментах |
Кличний | регіменте | регіменти |