раніш
РАНІШ, присл. Те саме, що раніше. Якесь він має чародійне слово, що допомагає вилітати раніш роям, щедро збирати жовтий віск і тлустий мед (Стельмах, II, 1962, 259); - Раніш селянина давили межі, панські володіння, вічні турботи про хліб насушний (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 31); Уставала Мелася раніш од усіх і лягала од усіх пізніш (Вовчок, І, 1955, 340); У хаті півень був, здоровий та горлатий, Челядкам він спокою не давав, Раніш усіх заходиться співати (Гл., Вибр., 1951, 117).