протиставлення
ПРОТИСТАВЛЕННЯ, я, с . Дія за знач. протиставити і протиставитися. Свої докази автор будує на паралелях, які самим уже зіставленням і протиставленням фактів підтверджують незаперечну правдивість його поглядів (Вільде, Повнол. діти, 1960, 398); Інтереси суспільства є тією спільною основою, яка забезпечує єдність матеріальних і моральних стимулів до праці і об'єктивно виключає їх протиставлення одного одному (Ком. Укр., 6, 1970, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | протиставлення | протиставлення |
Родовий | протиставлення | протиставлень |
Давальний | протиставленню | протиставленням |
Знахідний | протиставлення | протиставлення |
Орудний | протиставленням | протиставленнями |
Місцевий | на/у протиставленні | на/у протиставленнях |
Кличний | протиставлення | протиставлення |