пробст
ПРОБСТ, -а, ч. Титул в християнських церквах, керівник одної з головних церков, монастиря; у деяких національних лютеранських церквах — старший пастор в певному географічному регіоні, підлеглий єпископу; структура, очолювана пробстом, називається теж пробством, однак більше вживається назва “деканат”.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пробст | пробсти |
Родовий | пробста | пробстів |
Давальний | пробстові, пробсту | пробстам |
Знахідний | пробста | пробстів |
Орудний | пробстом | пробстами |
Місцевий | на/у пробсті, пробстові | на/у пробстах |
Кличний | пробсте | пробсти |