приниженість
ПРИНИЖЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. принижений 2, 3. Ніколи скарга, дрібний лемент не отворять їй [матері] уст, але й ніколи приниженість духу, обезсилення не найдуть у неї співчуття (Коб., III, 1956, 53); Почуття приниженості і нерівноправності переслідувало його постійно (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 22).
2. Властивість за знач. принижений 2. У доцента з його приниженістю химерно поєднувалася настирливість (Вол., Місячне срібло, 1961, 157); Кутузов знову уклонився, але в цьому рухові не було ні приниженості, ні підлесливості, що їх так хотілося бачити Олександрові [царю] саме тепер (Кочура, Зол. грамота, 1960, 259).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приниженість | приниженості |
Родовий | приниженості, принижености | приниженостей |
Давальний | приниженості | приниженостям |
Знахідний | приниженість | приниженості |
Орудний | приниженістю | приниженостями |
Місцевий | на/у приниженості | на/у приниженостях |
Кличний | приниженосте | приниженості |