примовлятися
ПРИМОВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРИМОВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. примовляться; док. 1. діал. Вступати в розмову; промовляти. - Кому воля, а кому неволя! - сумно одмовля дід. - Та вам же все рівно, діду: ви давно вже вільні, - примовивсь Грицько (Мирний, II, 1954, 61).
2. діал. Говорити з ким-небудь, клопочучись за когось. - Тимоше! У Макухах дяк вмер, - оженись та й просися на його місце. Я за тебе примовлюсь (Вовчок, VI, 1956, 234).
3. тільки недок. Пас. до примовляти. Іван Бриль зам'явся. Все старе, що примовлялося батьками й дідами до благословення, тепер неначе до пуття не йшло (Смолич, Мир.., 1958, 55).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примовляюся | примовляємося |
2 особа | примовляєшся | примовляєтеся |
3 особа | примовляється | примовляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примовлятимуся | примовлятимемося |
2 особа | примовлятимешся | примовлятиметеся |
3 особа | примовлятиметься | примовлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примовлявся | примовлялися |
Жіночий рід | примовлялася | |
Середній рід | примовлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примовляймося | |
2 особа | примовляйся | примовляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | примовляючись | |
Минулий час | примовлявшись |