поперебивати
ПОПЕРЕБИВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Перебити якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема). [Гільзе:] Звідки вас дідько несе з тичками та з сокирами? [Бекер:] Ми їх поперебиваєм на Дітріховій спині (Л. Укр., IV, 1954, 254); - Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! (Н.-Лев., II, 1956, 324).
2. рідко. Збити багато чого-небудь (про подушки, перини). Уже наші жінки і подушки поперебивали (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поперебиваю | поперебиваємо |
2 особа | поперебиваєш | поперебиваєте |
3 особа | поперебиває | поперебивають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поперебивав | поперебивали |
Жіночий рід | поперебивала | |
Середній рід | поперебивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поперебиваймо | |
2 особа | поперебивай | поперебивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поперебивавши |