поміщення
ПОМІЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. помістити 1. Видався [куток шафи] їй .. найвідповіднішим місцем для поміщення свого скарбу (Кобр., Вибр., 1954, 72).
2. рідко. Будинок, кімната і т. ін., де поміщається хто-, що-небудь. Нікодим Пшестшельський жив у невеличкій кавалерській кватирі на Сикстуській вулиці. Салоник і спальня - отсе було все його поміщення (Фр., III, 1950, 314).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поміщення | поміщення |
Родовий | поміщення | поміщень |
Давальний | поміщенню | поміщенням |
Знахідний | поміщення | поміщення |
Орудний | поміщенням | поміщеннями |
Місцевий | на/у поміщенні | на/у поміщеннях |
Кличний | поміщення | поміщення |