поміркованість
ПОМІРКОВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. поміркований. Холодна, рівна поміркованість не була властива його палкій, нервовій вдачі (Н.-Лев., VII, 1966, 111); Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю, обережністю в розрахунках (Оров., Зел. повінь, 1961, 46); Поява каштеляна, відомого своїми звитягами й поміркованістю в польсько-московській війні, ще більше піднесла войовничий настрій серед командирів (Ле, Наливайко, 1957, 272).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поміркованість | поміркованості |
Родовий | поміркованості, поміркованости | поміркованостей |
Давальний | поміркованості | поміркованостям |
Знахідний | поміркованість | поміркованості |
Орудний | поміркованістю | поміркованостями |
Місцевий | на/у поміркованості | на/у поміркованостях |
Кличний | поміркованосте | поміркованості |