помолитися
ПОМОЛИТИСЯ, молюся, молишся, док. 1. Док. до молитися 1. Полічили, що достали, встали сіромахи, Помолились на схід сонця, Пішли понад шляхом (Шевч., І, 1951, 47); Прибирай, стара, у хаті, Помолися богу, Та й виходь мерщій стрівати Сина на дорогу (Щог., Поезії, 1958, 71); Семен помолився до неба, загорнувсь у свиту і заснув (Коцюб., І, 1955, 105); Потім мати каже: «Помолися, сину, богу, і він тобі щастя в дорозі пошле» (Тют., Вир, 1964, 29); * Образно. Вирядили ми свого батенька в далеку дорогу, А за його Україна-ненька помолиться богу (Л. Укр., І, 1951, 9).
2. Молитися якийсь час. - Дай же мені хоть часинку богу помолитись!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 416).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помолюся | помолимося |
2 особа | помолишся | помолитеся |
3 особа | помолиться | помоляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | помолився | помолилися |
Жіночий рід | помолилася | |
Середній рід | помолилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помолімося | |
2 особа | помолися | помоліться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | помолившись |