подрімати
ПОДРІМАТИ, аю, аєш, док. 1. Дрімати якийсь час. О. Василь докінчив проповідь.. По богослуженні пішов додому, з'їв обід і поклався трохи подрімати (Мак., Вибр., 1956, 326); Сказавши це, він.. затих з рішучим наміром якщо і не заснути, то подрімати принаймні (Головко,II, 1957, 429).
2. перен. Бути в стані бездіяльності, спокою якийсь час. Тепер мир, та гладь, та божа благодать - скрізь. Можна й подрімати (Кол., Терен.., 1959, 358).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подрімаю | подрімаємо |
2 особа | подрімаєш | подрімаєте |
3 особа | подрімає | подрімають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подрімав | подрімали |
Жіночий рід | подрімала | |
Середній рід | подрімало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подрімаймо | |
2 особа | подрімай | подрімайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подрімавши |