повипихати
ПОВИПИХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Випхати звідкись усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Вона була зла на гостей і була ладна повипихать їх усіх з зали (Н.-Лев., І, 1956, 630); Забитих фашистів повипихали, [бійці] в вікна на вулицю (Ю. Янов., II, 1954, 137); // перен. Змусити всіх або багатьох залишити роботу, місце перебування і т. ін. [Андрій:] Отсе так ми поміж собою, зібравшися, рахували та й замишляли, як би нам усім на ворогів своїх одностайно стати, рідну землю свою до себе єднати, а недовірків із її повипихати (Кост., І, 1967, 160).
2. перен. Віддати (заміж) усіх або багатьох. Повипихати дочок заміж.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повипихаю | повипихаємо |
2 особа | повипихаєш | повипихаєте |
3 особа | повипихає | повипихають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повипихав | повипихали |
Жіночий рід | повипихала | |
Середній рід | повипихало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повипихаймо | |
2 особа | повипихай | повипихайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повипихавши |