писклявий
ПИСКЛЯВИЙ, а, е. Те саме, що пискливий. В кутку вагона сварилися. Писклявий, сердитий голос насідав на молодий, несміливий (Хор., Незакінч. політ., 1960, 139); Ад'ютант квапився, і кожен раз, коли він спинявся, наджидаючи, хлопцям доводилося підбігати на його пискляві покрикування (Ле, Клен. лист, 1960, 50).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | писклявий | писклява | пискляве | пискляві |
Родовий | писклявого | писклявої | писклявого | писклявих |
Давальний | писклявому | писклявій | писклявому | писклявим |
Знахідний | писклявий, писклявого | пискляву | пискляве | пискляві, писклявих |
Орудний | писклявим | писклявою | писклявим | писклявими |
Місцевий | на/у писклявому, писклявім | на/у писклявій | на/у писклявому, писклявім | на/у писклявих |