писарський
ПИСАРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до писар. Коцюбенко, побувавши в бувальцях і попсувавши трохи свою моральність, швидко постеріг тайну, як можна розжитись на писарській службі (Н.-Лев., IV, 1956, 56); До його.. почали бігати і чоловіки й жінки з справами писарськими - тому листа прочитати, а тій написати (Гр., II, 1963, 65); // Належний писарю. Він їхав без сідла, коло пояса на бинді висіла пляшка з йодом, мов стародавній писарський каламар (Ю. Янов., І, 1954, 283).
2. Власт. писарю, писарям. Червоні кролячі очі видавали лукаву душу, єхидні заміри: писарська каверза побраталася у них з крамарськими хитрощами (Мирний, III, 1954, 75).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | писарський | писарська | писарське | писарські |
Родовий | писарського | писарської | писарського | писарських |
Давальний | писарському | писарській | писарському | писарським |
Знахідний | писарський, писарського | писарську | писарське | писарські, писарських |
Орудний | писарським | писарською | писарським | писарськими |
Місцевий | на/у писарському, писарськім | на/у писарській | на/у писарському, писарськім | на/у писарських |