перечувати
ПЕРЕЧУВАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕЧУТИ, ую, уєш, док., розм. 1. Чути від кого-небудь. Кучугура нахилився над Бистриковою головою і таємниче зашепотів: - У рудничому комітеті я одним вухом перечував: твоїй бригаді збираються давати комуністичне звання (Чорн., Красиві люди, 1961, 33); Лукина перечула через людей, що Улас уже заручився, і втратила останню надію на своє щастя (Н.-Лев., III, 1956, 348); Прийшли вони до Антося, перечувши, що він такий митець (Свидн., Люборацькі, 1955, 95); Рано в кухні перечула [Кранцьовська] від кухарки, що Славко ходив до вдови Варвари (Март., Тв., 1954, 295).
Чути-перечувати - дізнаватися про що-небудь з чуток, розмов і т. ін. Аж ось чую-перечуваю, кажуть люди, що вийшли такі скриньки, що машиною ріжуть січку (Фр., II, 1950, 38).
2. Відчувати, переживати все або багато чого-небудь. Що нам доводилося перечувати й переживати від її гри, котрій тілько дивуєшся і не знаєш, з чим порівняти (Мирний, V, 1955, 422).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перечуваю | перечуваємо |
2 особа | перечуваєш | перечуваєте |
3 особа | перечуває | перечувають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перечуватиму | перечуватимемо |
2 особа | перечуватимеш | перечуватимете |
3 особа | перечуватиме | перечуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перечував | перечували |
Жіночий рід | перечувала | |
Середній рід | перечувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перечуваймо | |
2 особа | перечувай | перечувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перечуваючи | |
Минулий час | перечувавши |