об'єктивований
ОБ'ЄКТИВОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до об'єктивувати. При аналізі внутрішньої стильової структури творів "Всеукраїнського Остапа" слід враховувати не лише його авторську індивідуальність, а й характер контакту, встановленого з читачем.. Цей зв 'язок широко об 'єктивований у самому індивідуальному стилі творця усмішок (Рад. літ-во, 1, 1971, 20).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | об'єктивований | об'єктивована | об'єктивоване | об'єктивовані |
Родовий | об'єктивованого | об'єктивованої | об'єктивованого | об'єктивованих |
Давальний | об'єктивованому | об'єктивованій | об'єктивованому | об'єктивованим |
Знахідний | об'єктивований, об'єктивованого | об'єктивовану | об'єктивоване | об'єктивовані, об'єктивованих |
Орудний | об'єктивованим | об'єктивованою | об'єктивованим | об'єктивованими |
Місцевий | на/у об'єктивованому, об'єктивованім | на/у об'єктивованій | на/у об'єктивованому, об'єктивованім | на/у об'єктивованих |