музикант
МУЗИКАНТ, а, ч. Той, хто грає на якомусь інструменті. Я ціп продала, Пішла, музиканта наняла [найняла] (Чуб., V, 1874, 679); Нікельовані труби хоч і більші за музикантів, але звуки вилітають голосні й бадьорі (Панч, В дорозі, 1959, 270); * У порівн. Будь вільний в своїй пісні, як музикант, що вважає тільки на серйозну критику (Л. Укр., V, 1956, 261).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | музикант | музиканти |
Родовий | музиканта | музикантів |
Давальний | музикантові, музиканту | музикантам |
Знахідний | музиканта | музикантів |
Орудний | музикантом | музикантами |
Місцевий | на/у музиканті, музикантові | на/у музикантах |
Кличний | музиканте | музиканти |