мужикуватість
МУЖИКУВАТІСТЬ, тості, ж ., заст. Властивість за знач. мужикуватий. Мужикуватість його здавалась природною (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, II, 1952, 126).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мужикуватість | мужикуватості |
Родовий | мужикуватості, мужикуватости | мужикуватостей |
Давальний | мужикуватості | мужикуватостям |
Знахідний | мужикуватість | мужикуватості |
Орудний | мужикуватістю | мужикуватостями |
Місцевий | на/у мужикуватості | на/у мужикуватостях |
Кличний | мужикуватосте | мужикуватості |